434 РОКИ СПАДКУ ЛИТОВСЬКО-РУСЬКОГО ПРАВА20 квітня 1588 року канцлер Великого Князівства Литовського Остафій Волович своєю декларацією оголосив про початок введення у юридичну силу кодифікованого Статуту ВКЛ. Формально, ця процедура була запущена у дію грамотою Сигізмунда III Вази від 28 січня, але вона мала суто церемоніальний характер, який мав забезпечити продовження терміну очолювання Королем Польським віленського столу.
Потреба у формуванні Третього Статуту Литовського князівства з'явилась після підписання Люблінської Унії 1569 року, згідно з якою литовське право мало ввібрати в себе більшу частину практик польського законодавства. Ініціативна група з кодифікації литвинських уставів була сформована королем Стефаном Баторієм на початку 1584 року. Її очільником за дорученням Великого Князя став видатний філософ та юрист-теоретик, Великий Литовський Писар
Лев Іванович Сапіга. Слави в литовсько-руській юриспруденції Лев Іванович зажив після того, як став головним архітектором судової системи країни. За три роки до початку роботи над зводом законів, Сапіга написав статут Головного Трибуналу ВКЛ - найвищого апеляційного суду в державі, який забезпечив справедливість судочинної міжстанової ієрархії на підґрунті християнського філософського віровчення щодо систем конкуренції та стримування різких змін.
Третій Статут черпав джерела з криниць звичаєвого литвинського та українського права, головним чином - фундаментального київського правового збірника "Руська Правда", польських судебників, регіональних юридичних практик та кодексів провідних християнських країн. У редакції Верховного Закону 1588 року вперше в історії нормано-германської правової сім'ї окремим артикулем було чітко
розподілено владу на три окремі гілки, які є основоположними у теорії правової держави:
виконавчу, законодавчу та судову.
Як послідовний захисник поступу русинства,
Лев Сапіга запобіг будь-яким проявам полонізації литовсько-руського звичаю. Сапіга заборонив просування програми з закріпачення українських селян Волині та Київщини, заперечивши ультиматуми Польського Сейму. Статут не містив жодних синових порядків щодо сегрегації та подавлення православної віри, а українські шляхтичі отримали право на рівночинний голос з литовцями у Головному Трибуналі.
Завдяки Леву, українці отримали усі братерські свободи в Литвинії.
У ці великі роковини пропонуємо до прочитання наш новий допис про грандіозну постать справжнього
законотворця сучасної Європи, лицаря традиційних цінностей, державника та Великого Литвина Льва Іванавіча Сапегі.🌾
Плуг та Меч 🗡
